розірваність

-ності, ж.

1) Стан за знач. розірваний 2-5).

2) Стан душевного розладу, розпачу.

••

Розі́рваність мо́влення — розлад мовлення, який характеризується порушенням або відсутністю в ній змістових або граматичних зв'язків, наявністю неологізмів та деформованих слів.